Опис та історія автомобіля Nissan Pathfinder (Terrano)

Nissan Pathfinder - компактний позашляховик (1986-1995), середньорозмірний позашляховик (1995-2012) та середньорозмірний кросовер (з 2012 року), що випускається японським автомобільним виробником «Nissan Motor Co., Ltd.» з 1986 року до теперішнього часу. За межами Північної Америки продається за назвою «Nissan Terrano». Починаючи з 2004 року, автомобіль став продаватися під назвою «Pathfinder» по всьому світу. Двигун розташований попереду поперечно. Привід на задні колеса (з 1986 по 2012), привід на передні колеса (з 2013), повний привід на всі колеса (з 1986).

На сьогодні основними однокласниками та конкурентами є наступні автомобілі інших компаній. Audi Q7, BMW X5, Chevrolet Tahoe, Ford Explorer, Honda Pilot, Hyundai Santa Fe, Jeep Cherokee, Kia Sorento, Land Rover Discovery, Lexus GX, Mazda CX-9, Mitsubishi Pajero Sport, Nissan Murano, Suzuki Grand Vitara, Toyota Highlander, Volvo XC60 и Volkswagen Touareg.

Первое покоління (WD21, 1986−1995)

Перше покоління було дводверним кузовом позашляховика, встановленому на рамі сходового типу. Чотирьохдверний кузов з'явився у жовтні 1989 року. Довжина автомобіля в цьому кузові залишилася незмінною, а ручки задніх дверей були приховані, щоб здаватися як часто облицювання стійки. «C». Цей прийом досі використовується на всіх позашляховиках компанії. Довжина автомобіля становила 4366 мм, ширина 1689 мм, висота 1669–1694 мм. Попередником автомобіля є «Datsun Truck», що випускався з 1955 року. Привід здійснювався на задні колеса, а також повнопривідні моделі. Складальні потужності знаходилися в Японії та Індонезії.

Лінійка бензинових двигунів налічує чотири моделі об'ємом 2,4 літра (2389 см³, Z24, I4, 106 к.с.), 2,4 літра (2389 см³, KA24E, I4, 134 к.с.) та 3,0 літра (2960 см³, VG30i/VG30E, V6, 138/153 к.с.). Дизельних моторів було три модифікації, всі чотирициліндрові об'ємом 2,7 літра (2663 см³). «TD27T1», «TD27T2» і «TD27T4» потужністю 99 та 113 к.с. Коробка передач була 3-х швидкісна автоматична «3N71», 4-х швидкісні автомати «4N71», «RL4R01A» і «RE4R01A», а також 5-швидкісна механічна.

У 1990 році було проведено оновлення, тоді ж і було введено 4-х дверну модель. Решітка радіатора була змінена, з'явилися численні варіанти обробки салону, Моделі 1993 отримали третій стоп-сигнал, а моделі 1994 отримали вигнуту приладову панель.

У 1987 році автомобіль почав брати участь у ралі «Париж-Даккар», де потім брав участь багато років, кілька разів виграючи нагороди у своїй категорії.

Друге покоління (R50, 1996-2004)

Третє покоління було представлено наприкінці 1995 року. Найголовніше нововведення це часткова відмова від рами та використання несучого кузова спільно з рамою. Дводверні автомобілі перестали випускати, кузов став 5-ти дверним позашляховиком завдовжки 4529 мм, шириною 1839 мм, висотою 1704 мм. З 2000 року довжина стала 4641 мм, завширшки 1821 мм. Привід повний або тільки задні колеса. Складання здійснювалася в Японії та Іспанії. Після 2002 року автомобіль перестав продаватися в Японії, там його замінив «Nissan Murano», а також дешевший «X-Trail», що випускається з 2000 року.

Бензанових двигуна було дві моделі, обидва 6-циліндрові V-подібні об'ємом 3,3 літра (3275 см³, VG33E, V6, 168 к.с.) і 3,5 літра (3498 см³, VQ35DE, V6, 240 к.с.). Дизельних моторів було три моделі, всі чотирициліндрові рядні з турбонаддувом об'ємом 2,7 літра (2663 см³, TD27ETi, I4, 128 к.с.), 3,0 літра (2953 см³⁾, ZD30DDTi, I4, 170 к.с.) та 3,2 літра (3153 см³, QD32ETi, I4, 148 к.с.). Коробка передач 4-ступінчаста автоматична або 5-ступінчаста механічна.

Автомобіль 1999½ модельного року зазнав оновлення. Зовнішні зміни торкнулися задньої та передньої частини, внутрішні зміни торкнулися обробки салону. 2001 модельний рік також отримав незначний фкйс-ліфтинг, який торкнувся радіаторної грати, рульового колеса і дисплею радіоприймача.

У вересні 1996 року було представлено люкс позашляховик «Infiniti QX4», заснований на «Nissan Pathfinder». У Японії автомобіль називався «Terrano Regulus». Це була перша спроба виходу компанії «Infiniti» сегмент ринку позашляховиків.

Третє покоління (R51, 2005-2012)

У серпні 2003 року на Міжнародному автосалоні у Франкфурті було представлено концепт-кар «Dunehawk», який відображав дизайн третього покоління «Патфайндера». У січні 2004 року на Північноамериканському міжнародному автосалоні було показано готовий автомобіль 2005 модельного року. Він заснований на платформі «Nissan F-Alpha» яка повертає автомобіль до рамної конструкції та ненесучим кузовом, який виконаний у вигляді 5-ти дверного позашляховика. Довжина автомобіля становила 4765 мм (з 2008 року – 4890 мм), ширина 1849 мм, висота 1852 мм. Вперше на цьому автомобілі стали встановлювати третій ряд сидінь. Привід на задні колеса або повнопривідний варіант. Складання здійснювалася в США, Іспанії та Росії.

Бензинових двигунів встановлювалося дві модифікації, обидві V-подібні. Один 6-ти циліндровий об'ємом 4,0 літра (3954 см³, VQ40DE, V6, 269 к.с.), другий 8-ми циліндровий об'ємом 5,6 літрів (5552 см³, VK56DE, V8, 310 к.с.). Дизельних моторів було також дві модифікації, обидві турбовані. Один чотирициліндровий рядник об'ємом 2,5 літра (2488 см³, YD25DDTi, I4, 169 к.с.), другий V-подібний 6-циліндровий об'ємом 3,0 літра (2993 см³, V9X, V6, 228 к.с.). Коробка передач встановлювалася 5-ти або 7-ступінчастою автоматичною (RE5R05A або RE7R01B), а також 6-ступінчастою механічною (FS6R31A).

Для 2008 модельного року провели оновлення автомобіля для ринків Північної Америки, яке представили на автосалоні Чикаго в лютому 2007 року. Дещо змінили зовнішній вигляд і з'явився бензиновий 5,6-літровий двигун. У березні 2010 року на Женевському автосалоні було представлено поновлення автомобіля для ринків Європи. Зовнішній вигляд також зазнали невеликих змін (новий капот, грати радіатора та бампера), довжина кузова значно збільшилася і з'явився 3,6-літровий турбодизель.

Автомобіль 2006 року випуску піддав креш-тестам європейським агентством Euro NCAP, результати яких ви можете побачити в таблиці.

Четверте покоління (R52, 2013-наст. час)

У жовтні 2012 року четверте покоління з кодом «R52» надійшло у продаж як 2013 модельний рік. Автомобіль заснований на платформі «Nissan D», тобто безрамна конструкція з кузовом, що несе. На цій же платформі засновані «Infiniti QX60», «Altima», «Maxima», «Murano» і «Quest». Зовнішній та внутрішній дизайн став схожим на інші автомобілі «Nissan». Кузов виконаний як 5 дверний позашляховик, розміри автомобіля значно збільшилися і автомобіль став вважатися кросовером середнього розміру. Довжина складала 5009 мм, ширина 1961 мм, висота 1768 мм. Привід повний на всі колеса, а також на монопривід, але не на задні колеса, а на передні. Рівні оздоблення салону були «S», «SV» і «SL». Складання здійснювалася в США та Росії.

Бензиновий двигун шестициліндровий V-подібний об'ємом 3,5 літра (3498 см³, VQ35DE, V6, 260 к.с.). У 2014 році вперше з'явився гібридний автомобіль з чотирициліндровим бензиновим мотором об'ємом 2,5 літра (2488 см³, QR25DER, I4) і видає в парі з 15-кіловатним електромотором 250 к.с. Дизельний двигун один об'ємом 2,5 літра (2488 см³, YD25DDTi, I4, 188 к.с.). Коробка передач залишилася лише безступінчастим варіатором (CVT).

У 2017 модельному гуді провели оновлення автомобіля, який отримав нові передні задні ліхтарі, потужність 3,5-літрового двигуна збільшили до 284 к.с. Цього року виповнилося 30-річчя «Nissan Pathfinder», але спеціальних ювілейних автомобілів не випускали.

Патфайндер R52, багажник

Патфайндер R52, інтер'єр

Патфайндер R52, двигун