Опис та історія автомобіля Nissan Maxima

Nissan Maxima - це великий сімейний автомобіль (D-сегмент за європейською класифікацією), що випускається з 1981 року по теперішній час японським автовиробником Nissan. Кузов має форму седана, але ранні моделі також мали кузов типу універсал. Спочатку випускався під назвою «Datsun Maxima», але у 1984 році від назви «Datsun» відмовилися на користь «Nissan». Прийшов на заміну застарілого «Datsun 810». Продавався переважно на ринках Північної Америки. Виробництво до 2004 року здійснювалося лише у Японії, префектура Канагава, місто Йокосука (завод Оппама). 2004 року відкрили виробництво в США, штат Теннесі, місто Смірна.

Основними конкурентами та однокласниками «Ніссан Максима» є наступні автомобілі інших марок.Audi A4, BMW 3, Chevrolet Malibu, Citroen C6, Ford Mondeo, Ifiniti Q50, Honda Inspire, Hyundai Sonata, Infiniti G, Kia Optima, Mazda 6, Mitsubishi Galant, Opel Omega, Peugeot 408, Renault Laguna, Skoda Superb, Subaru Legacy, Toyota Camry, Volkswagen Passat.

Перше покоління (G910, 1981-1984)

Перше покоління Максими це друге покоління «Datsun 810», який був представлений у 1980 році як модель 1981 року. Кузов був 4-х дверний седан та 5-ти дверний універсал. Двигун розташовувався спереду із приводом на задні колеса. По суті, це було друге покоління автомобіля. «Datsun 810» і продавалося переважно лише у Північній Америці. Унікальною особливістю автомобіля було застосування голосових попереджень про те, що відкриті двері, включене світло тощо. Це перша машина, що говорить, продається в США.

Двигунів було всього дві моделі, обидва шестициліндрові рядні, один бензиновий та один дизельний. Бензиновий мотор з кодом «L24E» об'ємом 2,4 літра потужністю 138 л. Дизельний двигун з кодом «LD28» об'ємом 2,8 літра потужністю 90 л. Коробка передач 5-ступінчаста механічна або 4-ступінчаста автоматична «Jatco L4N71B».

Виробництво автомобіля здійснювалося у Японії на заводі Оппама.

Друге покоління (PU11, 1984-1988)

Восени 1984 року з'явилося друге покоління «Maxima» з кодом «PU11», яке ґрунтувалося на автомобілі «Bluebird U11». Найголовнішою відмінністю було відмова від заднього приводу і перехід на передній привід з переднім поперечним розташуванням двигуна. Кузов виконувався у вигляді 4-х дверного седана (довжина 4610 мм, ширина 1689 мм, висота 1389 мм) та 5-ти дверного універсала (довжина 4694 мм, ширина 1689 мм, висота 1415 мм). Це останнє покоління з кузовом універсал.

Двигуни були тільки бензинові шестициліндрові V-подібні об'ємом 2,0 літра (1998 см³, VG20E/VG20ET, V6, 113/170 к.с.) і 3,0 літра (2960 см³, VG30E, V6, 153 к.с.). Трансмісія 4-х ступінчаста автоматична «RL4F02A» або 5-ступінчаста механічна «RS5F50A».

У 1986 році трохи оновили зовнішній вигляд та салон автомобіля. Стали застосовувати автоматичні ремені безпеки, цифрову сенсорну систему входу, електричні склопідйомники, люк, замки, антену та сидіння, систему голосового оповіщення, шкіряні сидіння з підігрівом та інші електронні опції, доступні на той час. Також особливістю є застосування активної підвіски із сонаром, який сканує дорогу та регулює підвіску для кращої роботи.

Третє покоління (J30, 1988–1994)

1988 року представили третє покоління «Maxima» з кодом заводським «J30». Через збільшення розміру він став класифікуватись як середньорозмірний автомобіль замість компактного. Кузов залишився лише 4-х дверний седан довжиною 4765 мм, шириною 1760 мм та висотою 1400 мм (з 1991 року – 1346 мм). Двигун розташовувався попереду, привід на передні колеса. Підвіска стала повністю незалежною, продовжили вдосконалювати активну підвіску із сонаром.

Двигуни встановлювали тільки бензинові шестициліндрові V-подібні об'ємом 3,0 літра (2960 см³, VG30E, V6, 153 к.с.) і (2960 см³, VE30DE, V6, 190 к.с.). Коробка передач 5-ступінчаста механічна або 4-ступінчаста автоматична «Jatco» з режимами «спорт» і «комфорт».

1991 року пройшло оновлення моделі. Сильно зменшили висоту автомобіля (на 56 мм), водієві стали встановлювати бічну подушку безпеки. З цього року автомобіль став пропонуватися на європейському ринку, замінивши «Laurel».

Четверте покоління (A32, 1994–1999)

Четверте покоління з кодом «A32» було розроблено ще у 1991 році та представлено у травні 1994 року як модель 1995 року. Двигун був попереду, привід залишився на передні колеса. Кузов лише 4-х дверний седан завдовжки 4768 мм (з 1996 року – 4811 мм), шириною 1770 мм, висотою 1415 мм. Споряджена маса становила 1300 кг. Незалежна задня підвіска попереднього покоління була замінена більш легкою та дешевою напівнезалежною з торсійною жорсткою балкою.

Двигунів було дві моделі, обидві 6-циліндрові V-подібні бензинові об'ємом 2,0 літра (1995 см³, VQ20DE, V6, 148 к.с.) і 3,0 літра (2988 см³, VQ30DE, V6, 190 к.с.). Мотор «VQ30DE» входив до списку найкращих двигунів світу з 1995 по 2001 роки. Коробка передач 5-ступінчаста механічна або 4-ступінчаста автоматична.

1995 року американський журнал «Motor Trend» дав премію «Кращий імпортний автомобіль року». У 1995 та 1996 році «Максима» входила до списку «Найкраща десятка автомобілів», який видає американський журнал «Car and Driver».

У жовтні 1996 року зовнішній вигляд автомобіля було оновлено. Замість скляних фар стали встановлювати пластикові, дизайн інших ліхтарів також було оновлено. Усередині з'явився CD-програвач. Інтер'єр був високо оцінений фахівцями як тихий та місткий.

П'яте покоління (A33, 1999–2003)

У травні 1999 року було представлено п'яте покоління з кодом «A33». Кузов був лише 4-х дверний седан завдовжки 4839 мм (з 2001 року – 4864 мм), шириною 1786 мм, висотою 1430-1450 мм. Двигун розташований попереду, привід на передні колеса. Автомобіль мав три рівні обробки. «GXE», «GLE» і «SE». Було представлено нову бруківку підвіска «Bridgestone» з датчиками, сигнали яких обробляє ECM (Electronic Control Module). Були виправлені проблеми з двигуном та коробкою передач.

Двигуни застосовувалися лише шестициліндрові V-подібні бензинові об'ємом 3,0 літра (2987 см³, VQ30DE-K, V6, 200 к.с.) та 3,5 літра (3498 см³, VQ35DE, V6, 255 к.с.). Коробка передач була 5-ти або 6-ступінчастою механічною, а також 4-ступінчастою автоматичною.

У 2002 модельному році пройшло оновлення зовнішнього вигляду автомобіля, з'явився двигун «VQ35DE», шестиступінчаста механічна трансмісія, нові фари з променями високої інтенсивності (HID), диференціал з підвищеним внутрішнім опором, а також дрібніші доробки.

Шосте покоління (A34, 2003–2008)

Роботи над проектом шостого покоління Максими із заводським кодом «A34» були повністю закінчені у березні 2001 року. Готовий автомобіль був представлений в січні 2003 року на Північноамериканському міжнародному автосалоні в Детройті. Продаж здійснювався тільки в країнах Північної Америки. В інших країнах такий автомобіль продавався під назвою «Nissan Cefiro». Були лише два рівні обробки. «SE» (спорт) та «SL» (люкс). Автомобіль заснований на платформі «Nissan FF-L». Кузов зазвичай 4-х дверний автомобіль довжиною 4915 мм (з 2006 року - 4938 мм), шириною 1821 мм, висотою 1481 мм. Виробництво здійснювалося у США, штат Теннессі, місто Смирна.

Двигун встановлювався лише один бензиновий шестициліндровий V-подібний об'ємом 3,5 літра (3498 см³, VQ35DE, V6) потужністю 265 к.с. Коробка передач 6-ступінчаста механіка, 4-х або 5-ступінчастий автомат і з 2007 модельного року стали встановлювати варіатор «Xtronic» (CVT), аналогічний встановлюваному на «Nissan Murano».

2006 року провели незначне оновлення зовнішнього вигляду, а також інтер'єру автомобіля.

Сьоме покоління (A35, 2008–2014)

Сьоме покоління з кодом «A35» було представлено у березні 2008 року у Нью-Йоркському міжнародному автосалоні. Автомобіль побудований на платформі «Nissan D», яка трохи менша за попередню і використовується також на четвертому поколінні «Nissan Altima» та другому поколінні «Nissan Murano». Двигун розташований попереду, привід на передні колеса. Кузов, як і раніше, лише 4-х дверний седан довжиною 4841 мм, шириною 1859 мм, висотою 1468 мм і спорядженою масою 1617 кг. Рівні обробки було два. «S» і «SV». Складання автомобіля була в США, штаті Теннессі, місті Смірна.

Двигун використовується бензиновий шестициліндровий V-подібний об'ємом 3,5 літра (3498 см³, VQ35DE, V6) потужністю 290 к.с., який працює спільно з безступінчастою коробкою-варіатором «Xtronic» (CVT). Очікувався дизельний мотор у 2010 році, але ці плани не було здійснено.

У 2012 році провели оновлення автомобіля, яке торкнулося радіаторних грат, заднє сидіння, нові колісні диски, а також трохи поміняли салон. У 2013 та 2014 році також провели незначні оновлення.

Восьме покоління (A36, 2015 – поточний час)

Реклама восьмого покоління із заводським кодом «A36» показали 1 лютого 2015 року в США під час «Суперкубка XLIX». У квітні автомобіль представили публіці на міжнародному автосалоні у Нью-Йорку. Дизайн інтер'єру нагадує аерокосмічну техніку. Стало цілих п'ять рівнів обробки «S», «SV», «SL», «SR» і «Platinum». Автомобіль збирається на платформі «Nissan D». Двигун розташовується попереду, привід на передні колеса. Кузов лише 4-х дверний седан довжиною 4897 мм, шириною 1859 мм, висотою 1435 мм та спорядженою масою 1580 кг.

Бензиновий двигун, як і раніше, шестициліндровий V-подібний об'ємом 3,5 літра (3498 см³, VQ35DE, V6) потужністю 300 к.с. Коробка передач безступінчастий варіатор «Xtronic» (CVT).

У 2018 році провели невелике оновлення моделі та показали автомобіль у грудні 2018 року на міжнародному автосалоні в Лос-Анджелесі.

Максима A36, вид ззаду

Максима A36, вид збоку

Максима A36, інтер'єр